20

ФЕВРАЛЯ

вторник

Произведений    сегодня:  0  всего:  6966

Сообщений    сегодня:  0  всего:  2879

Рецензий    сегодня:  0  всего:  18520

Читателей    сегодня:  256  всего:  4029695

Авторов    всего:  283

Сообщений до закрытия ветви:  не ограничено

Статус сообщения: произведение

читателей всего:

267

читателей сегодня:

рецензий всего:

прочитано:

Чт, 15.02.2018 10:59 (неизвестный читатель)

номинация:  нет

Красса Владислав

Я все життя, любов, тебе чекав

Сб, 05.09.2015 08:01

ullad

Copyright © by ullad
Я все життя, любов, тебе чекав


Як водоспад, гримлять слова гучні,
Але найбільша сила в тихім слові.
І тільки ті щасливі справді дні,
Де є хоч крапля Справжньої Любові.

Душа співає Сонцю і Весні,
Зірками сяють обрії казкові,
Палає у безмежній далині
Чарівне світло Справжньої Любові.

Пливе у хмарі Місяць на човні,
Ставкам дарує рушники святкові,
А нам – печаль і мрії осяйні,
Й чекання вічне Справжньої Любові.

Я все життя, Любов, тебе чекав,
Вдивлявся у світанки пурпурові.
Вже сивиною сніг повисипав,
А все ще прагну Справжньої Любові.

Ти прилітала, часом, уві сні
(А сни мої старі, не кольорові)—
Зникали вмить усі думки земні,
Відчувши подих Справжньої Любові.

І вірші не писалися мені,
Тьмянило розум хвилювання крові,
Палало серце, наче у вогні
І все жадало Справжньої Любові.

Було… Було! Даремне каяття.
Заплачуть скоро дзвони малинові,
І відійду в далеке небуття.
А чи пізнаю Справжньої Любові?...

Блукає доля у тяжкій імлі,
Ховає сльози у стрічки шовкові,
Відлічує мені печалі дні,
І теж не знає Справжньої Любові.

Великий Боже! Люди ж не святі.
С кажи мені свій вирок в тихім слові
І подаруй (хоч в іншому житті!)
Тепла і світла Справжньої Любові.

Я все життя, Любов, тебе чекав...

Сообщений до закрытия ветви:  не ограничено

просмотр:     список читателей

логин :

пароль :

  

регистрация      забыли пароль?

Google

Литературный проект "Lastwitch.com" © 2001-2017 "Последняя Ведьма"
Яндекс цитирования